Монтаж систем водопостачання у квартирі та будинку

​Як влаштувати систему водопостачання в приватному будинку? Які відмінності у проєкті та монтажі водопроводу у квартирі та будинку?

У квартирі водопостачання зазвичай центральне. Вода у житло потрапляє через вертикальні водопровідні стояки. Ці стояки можуть вести одразу у квартиру або встановлюватись у під'їздах та заходити у квартиру трубами. Відведення на стояках закінчуються краном водопостачання у квартирі.

Зазвичай власники квартир не можуть вплинути на проєкт монтажу водопровідної системи, багато рішень щодо встановлення закладені забудовником. Тому докладніше розглянемо монтаж водопостачання у приватному будинку

Сам принцип функціонування системи водопостачання у будинках практично такий самий, як для квартири. Але є й відмінності, що впливають на монтаж водопостачання:

• джерелом води у будинку зазвичай є свердловина;

• у будинках, як правило, більше, ніж один санвузол — буде більший розбір води в системі водопостачання.

Оскільки джерелом води в будинку є свердловина, існує ризик підвищення тиску. Щоб запобігти підвищенню тиску, потрібно встановити запобіжну арматуру. Нагрівання води в системі водопостачання в будинку забезпечуватиме бойлер — газовим або електрокотлом, тепловим насосом або ТЕНом. Також у будинках найчастіше є потреба у встановленні систем очищення водопостачання. Якщо на крани транспортувати воду зі свердловини, вона буде непридатною для пиття і навіть технічних потреб.

Для правильного встановлення та розведення водопроводу холодної води у квартирі та будинку потрібно пам'ятати про:

• доступність обладнання для обслуговування та ремонту;

• прихований монтаж при розведенні — фахівці роблять штроблення та ховають труби водопостачання;

• утеплення, яке компенсує розширення водопровідних труб зі зшитого поліетилену та перешкоджає появі конденсату.

Система водопроводу холодної води починається з запірного крана. Кран потрібен для обслуговування та монтажних робіт.

Проєктування та монтаж труб гарячого водопостачання мають особливості:

• Якщо вода надходить із центрального стояка, монтаж майже такий самий, як у холодного водопостачання, відмінності стосуються температурного режиму (80℃) та фільтрів.

• Додатковим джерелом нагрівання води може бути проточний нагрівач або бойлер. Нагрівач може знизити тиск і споживати багато електрики, а бойлер вимагає часу для нагрівання води.

• У проєкті гарячого водопостачання передбачається можливість перекриття стояка переходу до нагрівання. Бойлер використовується за наявності водоочищення в системі холодного водопостачання, оскільки вода після нагрівання не підлягає очищенню.

• Труби гарячого водопостачання потребують утеплення, щоб уникнути втрат тепла.

Рециркуляція гарячої води в системі водопостачання оснащена двома трубами:

• з бойлера – трубою подачі гарячої води;

• зворотною трубою.

Ці труби повинні забезпечити безперервний протік гарячої води в системі гарячого водопостачання. При зупинці вода остигатиме. Серед переваг системи – можливість миттєвої подачі гарячої води на будь-який кран водопостачання (де ви не відкрили б кран – на крані буде тепла вода). Однак є мінуси, зокрема, для системи потрібне встановлення обладнання:

• зворотного клапана;

• рециркуляційного насосу.

Рециркуляційні насоси у системі водопостачання можуть бути оснащені таймером із програмуванням. Програматор дозволяє налаштувати роботу насоса на той час, коли вона необхідна та економити до 30% теплової енергії.

У системі водопостачання найчастіше використовуються системи антипотопу компаній Ajax або Нептун. Система для запобігання затопленням складається з:

• електронно-механічних кранів, що закривають та відкривають подачу води в системі водопостачання;

• центрального блоку керування з датчиками протоки.

Саме датчики – одні з найважливіших елементів антипотопу в системі водопостачання, оскільки вони керують електронно-механічними кранами. Датчик фіксує наявність води на контакті та передає на блок команду закрити крани. Блок після звукового сигналу користувачеві перекриває подачу. Розрізняють датчики:

• провідні,

• радіосигнальні.

У системі з послідовним з'єднанням труба йде до тих вузлів, де вона потрібна.

Наприклад, каналізаційна труба виходить з основи підлоги й ведеться до вузла, де потрібний стік, забір фекалій і т.д. Підключення (умивальників, унітазів тощо) здійснюється через сифони.

На розгортці нижче видно як до розрізів труби підводяться водопровід і каналізація в приватному будинку. З'єднання каналізаційної труби проводиться через силікон, за принципом «тато-мама»

Почнемо з того, що існує два основних типи систем водопостачання – тупикова та колекторна.

У тупиковій від однієї центральної труби ведуться відводи до кожної точки. Така система з погляду гідравліки досить складна, її потрібно грамотно розрахувати та важко контролювати.

Зазначимо, що як тупикова, так і колекторна системи перерізу підбираються за дебетом води, які потрібні кожній точці.

У тупиковій системі повинні стояти системи антипротікання для кожної точки. Якщо з'явилося протікання в одній із зон системи, датчик перекриє трубу, і доведеться перекривати центральну магістраль.

У чому переваги колекторної системи порівняно з тупиковою?

1. У колекторній системі колектор поділений на кілька виходів і на кожному промені стоїть сервопривід та своя система антипротікання по кожній зоні. Якщо десь є протікання, можна перекрити лише один промінь, і в будинку буде вода.

2. Колекторну систему легко відбалансувати. Тобто легше розподілити воду, забезпечивши рівномірний тиск у всіх трубопроводах, рівномірний потік води з кранів та душу.

До покриття плиткою монтуються приховані частини кранів та змішувачів. Ці елементи штробляться у стіну і залишаються невидимими. Вони забезпечують розподіл води та з'єднання із зовнішніми керуючими елементами. Наприклад, коробки з термостатичними механізмами розподіляють воду на потрібні виходи, скажімо, на душ, вилив або гігієнічний душ.

Після завершення оздоблення ставляться зовнішні декоративні та функціональні частини: важелі, клавіші, регулятори температури, перемикачі режимів душу та лійки. Зазвичай це термозмішувальні вузли, що відповідають за регулювання температури, об'єму та напряму потоку води.

Як і у випадку зі змішувачами, видимі частини кабін та ванн, тобто термостати, лійки, штанги, крани, сифони монтуються після укладання плитки.

До плитки виконується підготовка місця під душову кабіну чи ванну. Виводяться необхідні комунікації: холодна та гаряча вода, каналізація, при необхідності електроживлення для гідромасажу або підсвічування. Важливо точно визначити висоту та розташування виходів, таким чином забезпечивши правильне стикування з обладнанням.

Після завершення оздоблення встановлюються безпосередньо сантехнічні прилади. Ванни кріпляться до основи, герметизуються по периметру та підключаються до каналізації через сифон. Душові кабіни монтуються на піддон або вбудовуються в підлогу, з'єднуються з водопровідними трубами та обладнуються зливом. При цьому забезпечується герметичність всіх з'єднань.

Перед укладанням плитки необхідно підготувати виходи для підключення унітазів та біде. У стіни або підлогу закладаються труби подачі холодної води та каналізаційні відводи.

Для інсталяційних систем монтуються каркаси та приховані бачки, які після оздоблення повністю ховаються за облицюванням (на очах залишається лише чаша та клавіша змиву).

Після завершення процесу оздоблення ставляться зовнішні частини: сам унітаз або біде, декоративні панелі, кнопки змиву.

При підключенні унітаз герметично з'єднується із системами каналізації та водопостачання.

Для біде монтуються змішувачі та термоклапани, що регулюють тиск води та температуру.

Обладнання кріпиться та тестується на відсутність протікань.

​

До укладання плитки потрібно підготувати комунікації для підключення пральних та посудомийних машин. У потрібних зонах виводяться труби холодної води, каналізаційні відводи та розетки із заземленням. Виведення потрібно розмістити з урахуванням розмірів та типу техніки.

Після завершення оздоблення техніка встановлюється та підключається до систем водопостачання та зливу. Машини з'єднуються з подачею води через шарові крани з фільтрами, злив підключається до сифона або безпосередньо до каналізації. Електроживлення підключається до захищеної розетки.

У випадку пральних та посудомийних машин особливо важливо забезпечити легкий доступ для обслуговування.

Ми рекомендуємо для монтажу системи водопостачання труби зі зшитого поліетилену – наприклад, брендів Uponor, Kan, Rehau, Tece.

Серед переваг таких труб:

• тривалий термін експлуатації — 50 років і навіть більше;

• такі водопровідні труби підходять для прихованого монтажу.

Діаметр труб водопроводу залежить від розташування приладів, раковин, душових, самих санвузлів у системі водопостачання, що споживають воду.

Як ми вже зазначали, все це елементи будуть вказані у проєкті та технічному завданні.

Також ми наполегливо радимо під час монтажу передбачити для системи водопостачання захист від гідроудару. Компенсатор гідроудару продовжить термін експлуатації дорогої техніки — пральних машин, посудомийок і таке інше.

Після проєкту та вибору обладнання проводяться безпосередньо роботи з монтажу системи водопостачання у будинку. Вони проходять у два основні етапи:

1. Штробування, прокладання труб водопроводу, монтаж внутрішніх частин, монтаж інсталяцій, фільтрів.

2. Навішування видимих ​​частин — кранів, клавіш, інших, монтаж яких проводиться на відкриту підготовлену поверхню.

Пуск та перевірка працездатності системи – це фінальний етап монтажу системи водопостачання. Він проводиться у присутності відповідального інженера. Успішне проведення пусконалагоджувальних робіт означає, що проєкт зроблено правильно, монтаж пройшов успішно та система водопостачання готова до експлуатації мешканцями будинку.

Сервісне обслуговування системи водопостачання після її монтажу проводиться раз на два роки. Зокрема, під час сервісу водопостачання фахівці перевіряють роботу:

• систем загалом,

• датчиків системи антипотопу,

• компенсаторів гідроудару,

• розширювальних баків,

• мембран,

• кранів та інших елементів.

Також у системі водопостачання змінюються батарейки та чистяться або змінюються фільтри.