Далі ми розглянемо ключові складові, які роблять систему опалення ефективною та якісною, а її монтаж – правильним.
Однак перш ніж перейдемо до питань підбору обладнання, підкреслимо важливість правильно побудованого конструктиву ще на етапі проєктування будинку. Тепловтрати мають бути мінімальними, а показник теплового опору (R) – максимальним. Так, для фундаменту R становитиме 6. Для зовнішніх стін будинку тепловий опір має сягати 5.5-6. Для вікон в ідеалі тепловий опір має коефіцієнт 1.8, солар фактор (проникність сонячної енергії) – 35%. Для даху будинку – 6-7.
При виборі устаткування необхідно врахувати низку чинників.
1.Обладнання підбирається згідно з теплотехнічним розрахунком — враховуються тепловтрати будинку, тепловий опір конструктиву та кількість кіловатів, які можуть ці тепловтрати компенсувати.
2. Мета будь-якого проєкту системи опалення – створити низькотемпературний режим із максимальним заповненням теплими підлогами.
Якщо будинок двоповерховий і тепла підлога тільки на першому поверсі — всі радіатори, фанкойли, внутрішньопідлогові конвектори на другому поверсі (і на першому, якщо вони там є) мають бути низькотемпературними. Тобто, ці пристрої розраховуються на роботу з подачею температури 45℃ при -22℃ (при цьому в Києві та загалом в Україні такі температури взимку можуть трапитися раз на десять років), і зі звороткою близько 30℃.
3.Устаткування підбирається таким чином, щоб система була максимально інертною, з довгим нагріванням та остиганням. Навіть при відключенні електрики такий будинок кілька діб триматиме температуру (що вкрай корисно в наш час).
4. Будь-яка система опалення буде малоефективною, якщо в будинку немає примусової вентиляції.
Правильне вентиляційне обладнання – це припливно-витяжна вентиляція з рекуперацією. Приплив організовується в житлові кімнати («чисту» зону), витяжка — із санвузлів, кухні та вбиралень. Робота рекуператора спрямована на «знімання» тепла з повітря, що виводиться, і використання цієї теплової енергії для підігріву повітряного потоку, що подається.
5. Тепла підлога має лежати на утепленій основі. Загалом при монтажі потрібно врахувати, що між «подушкою» на землі та плиткою або паркетом має бути шар завтовшки 20 см, який включає: два шари по 5 см екструдованого полістиролу – щоб шви перекривалися, він кладеться шаховим порядком; самі труби теплої підлоги – 2 см; стяжка — приблизно 6-7 см; фінальне покриття (паркет, плитка) — 2 см.
6. Якщо вибирається не котел (газовий, електричний, твердопаливний), а будується високотехнологічна система, ставиться тепловий насос «повітря-вода» або геотермальний.
7. У пріоритеті пристрою з гнучкою та погодозалежною модуляцією.
Як в електрокотла або газового котла, так і теплового насоса може бути модуль, який генерує потрібну потужність котлу в залежності від температури на вулиці.
8. Ще одна важлива опція — позонне калібрування температури.
Воно реалізується за допомогою спеціально вибраних термостатів та сервоприводів і виводить комфорт на новий рівень, адже кожна людина отримує потрібний мікроклімат.
Тепла підлога, радіатор, конвектор гріють настільки, наскільки це потрібно для конкретного мешканця будинку в його кімнаті. Альтернативно дана функція може бути реалізована через підключення до системи «Розумний дім».
9. Також для злагодженої роботи системи опалення важливим є правильний розрахунок котельні — потрібна кількість баків ГВП, правильно підібрана буферна ємність для теплового насоса, потужність теплового насоса або котла відповідно до тепловтрат.
