Вентиляція для чистих приміщень

Автор запису
Опубліковано 26 лип 2023
Оновлено 27 лип 2023
13 хв читання
0 коментарів
1227
0 / 5
Зміст
  1. Чисті приміщення, що це? 
  2. Норми вентиляції повітря у чистих приміщеннях
    1. Вимоги до умов вентиляції
  3. Принцип роботи вентиляції у чистих приміщеннях
  4. Види очищення повітря
  5. Системи вентиляції для чистих приміщень
  6. Монтаж вентиляції
  7. Наші відеоогляди

Організація вентиляції у чистих приміщеннях потребує максимальної уваги від проєктувальників. Саме до таких приміщень висуваються найсуворіші вимоги щодо стерильності, а отже, тут потрібне повітря найвищої якості.

Якою має бути вентиляція для чистих приміщень? Які умови необхідно у них створити? Про це поговоримо далі.

Вентиляція на харчовому виробництві
Вентиляція на харчовому виробництві

Чисті приміщення, що це? 

Чисті приміщення (кімнати) зустрічаються у багатьох галузях:

  • у медичному обслуговуванні, насамперед в операційних та лабораторіях;
  • на підприємствах мікроелектроніки та приладобудування,
  • у медичній та фармакологічній промисловості,
  • у харчовій промисловості,
  • в авіаційній та космічній промисловості,
  • у сфері біотехнологій тощо.

Словом, чисті приміщення потрібні скрізь, де забруднення повітря можуть вплинути на робочий чи технологічний процес. Конкретні вимоги до проєктування чистих кімнат у кожній галузі містяться у галузевих ДБН (Державних будівельних нормах). Класифікації, категорії, умови різняться залежно від сфери застосування — наприклад, у медичній сфері та у приладобудуванні будуть різні норми.

Спільним залишається те, що у чистих приміщеннях потрібна підтримка певного мікроклімату. Зокрема, беруться до уваги такі показники:

  • кількість на 1 м³ та розмір жорстких, аерозольних, бактеріологічних частинок,
  • перепад тиску,
  • відносна вологість повітря,
  • температура повітря.

Кількість частинок (0,1; 0,3; 0,5 мкм) в 1 м³ повітря — це найважливіший показник, що визначає, до якого класу чистоти належить цей простір. Контролю підлягають аерозолі, мікроорганізми, порох та інші забруднення розміром 0,005-100 мкм.

Норми вентиляції повітря у чистих приміщеннях

Як уже зазначалося, вимоги до вентиляційних систем у чистих приміщеннях можна знайти у ДБН. Наприклад, у ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров'я. Основні положення» прописані нормативи щодо організації вентиляції чистих приміщень у медустановах.

Вентиляція чистих приміщень у медзакладах
Вентиляція чистих приміщень у медзакладах

Розглянемо ключові положення цього документа.

1. Загалом у будинках, де знаходяться заклади охорони здоров'я, згідно з ДБН В.2.5-67, передбачають механічну (примусову) припливно-витяжну вентиляцію. Вентиляція покликана підтримувати повітрообмін та тепловий баланс кімнат та відділень.

2. Приміщення закладів охорони здоров'я ділять за класами чистоти – А, А1, В, С, D та E. Приналежність до класу чистоти визначається медичним завданням.

Класифікація потрібна для визначення мінімальної необхідної кратності повітрообміну, класу фільтрів та кількості ступенів очищення повітря, перепаду тиску.

До класу чистоти А відносять приміщення для високоасептичної хірургії та інтенсивної терапії з односпрямованим повітряним потоком.

До класу А1 – приміщення інтенсивної терапії з односпрямованим потоком повітря для пацієнтів із вираженими імуносупресивними станами.

До класу чистоти В:

  • приміщення з високими вимогами до чистоти без односпрямованого повітряного потоку для пацієнтів з імуносупресивними станами;
  • приміщення для високоасептичної хірургії (операційні) та інтенсивної терапії з односпрямованим повітряним потоком;
  • приміщення інтенсивної терапії з односпрямованим потоком повітря для пацієнтів із вираженими імуносупресивними станами.

До класу С — приміщення, що не потребують спеціальних заходів захисту для персоналу та пацієнтів, крім визначених у категоріях A, A1, B, D та E.

До класу D – санітарно-гігієнічні приміщення, і, нарешті, до класу Е – палати ізоляції пацієнтів.

3. Припливно-витяжна вентиляційна система проєктується так, щоб уникнути перетоку повітря з «брудних» зон у «чисті». Щоб не допустити перетоку повітря між просторами, встановлюються повітряні шлюзи.

Замовте консультацію щодо вентсистем

4. При відключенні вентиляторів також можливий перетік повітряних мас до сусідніх кімнат. Щоб цього не трапилося, у вентиляційній системі використовуються запірні пристрої (серед інших, до них відносяться зворотні клапани). Вони ставляться у системи витяжок, які забезпечують вентиляцію палат ізоляції, лабораторій та відділень судмедекспертизи тощо. Цей перелік може бути розширено медичним завданням.

Приміщення та кімнати класу А та А1 обладнають резервним витяжним вентилятором.

5. Зовнішній потік повітря, що подається системами вентиляції припливу, очищають за допомогою фільтрації. ДБН визначає мінімальні вимоги до фільтрів, які використовують при подачі повітряного потоку до закладів охорони здоров'я.

Якщо повітря виводиться з мікробіологічних лабораторій – його слід видаляти та очищати згідно з ДСП 9.9.5-080.

Фільтрацію Е11-Е12 і Н13-Н14 (належать до фільтрів надвисокої ефективності) необхідно встановлювати прямо в кімнаті, що обслуговується. Якщо немає технічної можливості встановлення цих фільтрів у кімнаті, допускається їх встановлення в вентиляційному обладнанні.

6. Важливе значення має точка подачі повітря у медичних приміщеннях.

Потік повітря подається у верхню зону. Для просторів, віднесених до класів А або А1 повітря подається через низькотурбулентний повітряний розподільник односпрямованим повітряним потоком.

Виведення проводиться за такими нормами:

  • 40% повітря виводиться із верхньої зони, 60% із нижньої зони — якщо це пологові відділення, наркозні чи операційні, реанімація чи відділення інтенсивної терапії;
  • у пропорціях 50% на 50% з обох зон — якщо це процедурні рентгенодіагностики та променевої терапії, приміщення лікувальних газів;
  • у пропорції 35% із нижньої та 65% із верхньої — для просторів, де персонал працює з відкритими радіонуклідами;
  • повітря з кріосховищ або барозалів, а також інших просторів, де відбувається взаємодія з важкими газами, завжди виводиться з нижньої зони;
  • в інших приміщеннях повітря видаляється з верхньої зони.

Зона виведення зверху облаштовується на 15 см + 2 см до верхнього краю решітки, нижня – на 30 см + 2 см до краю решітки внизу й від підлоги.

7. У вентсистемах і системах кондиціювання зовнішнє повітря забирається із чистої зони. Забір здійснюється на висоті не менше ніж 2 метри від землі до нижнього краю решітки повітрозабору. При цьому потік повітря, що подають пристрої припливу, обов'язково проходить фільтрацію.

8. Для кімнати, де зберігаються біоматеріали в рідкому азоті, потрібна незалежна витяжна вентиляція з можливістю включення сигналу газоаналізатора.

9. Спеціальні вимоги до вентиляції відділень радіології містяться у ДБН 6.6.1-6.5.001.

10. У відділеннях фтизіатрії та палатах ізоляції пацієнтів встановлюються ущільнені повітропроводи класу D, що прописано в ДБН.2.5-67.

Окремо відзначимо вимоги до вентсистем у лабораторіях.

Вентиляція у лабораторії
Вентиляція у лабораторії

1. Кімнати лабораторій оснащують окремими механічними системами вентиляції та кондиціювання відповідно до вимог та параметрів технологічного обладнання. Мікробіологічні лабораторії проєктуються та облаштовуються з урахуванням ДСП 9.9.5.-080-02.

2. У лабораторіях, згідно з медичним завданням, передбачаються кімнати для збереження хімічних реактивів, комори, холодильні приміщення.

Якщо у проєкті потрібні витяжні шафи хімічної безпеки, які працюватимуть понад дві години на день, витрата витяжних повітряних мас компенсується примусовою системою припливу. Витяжка з таких шаф виготовляється окремо.

Вимоги до умов вентиляції

Узагальнимо вимоги до умов вентиляції у чистих приміщеннях.

  • Основні параметри мікроклімату та повітрообміну в приміщеннях всіх видів визначаються за ДБН та завданням на проєктування.
  • Практично у всіх випадках ставляться окремі припливна та витяжна системи, щоб уникнути перетікання та перемішування брудного та чистого потоків повітря. Також якщо в чистій зоні більше одного приміщення можуть ставитися окремі припливні системи навіть на ці кімнати (витяжка завжди ставиться окрема).
  • Система рекуперації, яку рекомендують ставити в житлових та комерційних будинках як енергоефективне рішення, неприпустима в чистих приміщеннях, оскільки рекуперація передбачає підмішування брудного повітря до 5%.
  • Повітря, що подається в чисті кімнати, завжди має проходити очищення фільтрами різних класів.
  • Важливі не тільки якість і обсяг повітря, що подається, але і місця подачі та витяжки повітря.

Інженери та проєктувальники під час підготовки проєкту деталізують вимоги та підберуть під них обладнання — припливні та витяжні установки, різні фільтри, відповідні повітропроводи тощо.

Замовте проєкт вентиляції під ключ

Принцип роботи вентиляції у чистих приміщеннях

У чистих кімнатах та приміщеннях принцип роботи вентиляційної системи дещо відрізняється від того, як може бути влаштована вентиляція у житлових чи комерційних будівлях.

Повітря подається через припливну систему, яку не можна поєднувати з витяжною. Повітряні маси потрібно підготувати: очистити фільтрами, за необхідності нагріти чи охолодити. Також у системі вентиляції контролюється перепад тиску та відносна вологість повітря.

Види очищення повітря

У чистих приміщеннях у будинках медичного призначення ступінь фільтрації повітря залежатиме від класу чистоти.

  • Для А та А1 використовуються види фільтрів та кількість ступенів згідно з ДСТУ EN 1822-1 — G43) + F7 + F9 + + H14 або H13. 
  • Для приміщень, що належать до класу В — G43) + F7 + F9 + E12-H13.
  • Для кімнат класу С і D — G43) + F7 + F9.
  • Для класу Е — на подачі G43) + F7 + F9, на витяжці — фільтр-блоки HEPA 13-14 із системою безпечного виймання.

До систем фільтрації грубої очистки відносять фільтри G1-G4. Вони виконують грубе очищення від часток пилу тощо.

Фільтри, що виконують середнє та тонке очищення – від F5 до F9. Найтонші з них вже здатні видаляти аерозольні частки.

HEPA — фільтри від Н11 до Н14, що виконують високоефективне багатоступеневе очищення від забруднень. Перешкоджають потраплянню димів, аерозолів, гару, пігментів туманів тощо.

Фільтри надвисокого очищення ULPA – Н15 до Н17. Такі фільтри призначені для остаточного очищення повітря у просторах з найвищими вимогами до чистоти. Видаляють будь-які дими, частки пилу, віруси.

Фільтри для систем вентиляції
Фільтри для систем вентиляції

Системи вентиляції для чистих приміщень

Для чистих приміщень використовуються набірні системи вентиляції, які містять стандартні елементи:

  • пристрої припливу або витяжки,
  • фільтри,
  • ТЕНи,
  • автоматику,
  • вентилятори,
  • щілинні дифузори,
  • решітки тощо.

Обладнання підбирається за технічним завданням.

Монтаж вентиляції

Специфічних особливостей для монтажу вентиляційних установок для чистих приміщень немає.

Під час монтажних робіт підрядники дотримуються вимог, які висувають проєктувальники та виробники обладнання.

Процес встановлення обладнання може бути ускладнений тим, що різноманітні елементи вентиляційної системи приховуються у стінових конструкціях, проте такі рішення трапляються і в інших будівлях. Також чисті приміщення зазвичай мають специфічні матеріали поверхні (антистатичніі, або ті, що легко миються), що також може дещо впливати на дії будівельників та монтажників. Але знову ж таки, такі нюанси притаманні багатьом видам будівель.

Висновок:

До чистих приміщень відносять простори у медичних закладах (операційні, процедурні кімнати), різні лабораторії, виробничі цехи у харчовій, біотехнологічній, авіаційній, космічній промисловості, мікроелектроніці тощо.

Проєкт вентиляції та вентиляційне обладнання для чистих приміщень повинні відповідати численним умовам, прописаним у ДБН. Чистота повітря, вологість, температура, перепад тиску та інші параметри мікроклімату обов'язково дотримуються в чистих зонах.

Наші відеоогляди

Хочете стати нашим партнером?

Залиште свої контакти і наш співробітник зв'яжеться з Вами найближчим часом


Відгуки і питання
Залишити відгук
Відгуки відсутні
Інші рубрики